Сторінка:Іван Франко. Малий Мирон і иньші оповіданя (1903).pdf/27

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
V.


Що з нього буде? Який цьвіт розівє ся з того пупінка? Се й проповісти не тяжко. Лучають ся по наших селах доволї часто такі дивовижні появи. Все у них з маленьку не так як у людий: і хід і обличє і волосє і слова і вчинки. А коли прийде ся такій дитинї вік жити під тїсною сїльською стріхою, без ширшого досьвіду, без яснїйшого знаня, коли від малку нетямучі родичі почнуть натовкати в неї все на такий спосіб, „як звичайно у людий“, то їм і вдасть ся придавити вроджений нахилок до своєрідного; всї невживані і приголомшені здібности дитини занїміють і занидїють у завязку, і з малого Мирона вийде кепський ґосподарь або, що гірше, не доразу приголомшена живість та прудкість характеру попре його до злого, не можучи розвити ся на добро — стане він забіякою, ворожбитом, що віритиме у власні привиди, і буде туманити людий із щирого серця.