Сторінка:Іван Франко. Мій Ізмарагд. 1898.pdf/11

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

ся про сей камінь у звіснім апокріфічнім сказанію: „Измарагдъ свѣтель єсть, яко и лице человѣче видѣти въ немъ яко въ зерцалѣ“. Отсими простими словами висказано й моє найвисше бажанє як писателя і поета: щоб моє слово було ясне і щоби в ньому як в зеркалі видніло ся людське, щиро-людське лице.

Львів д. 15 падолиста 1897.