Сторінка:Іван Франко. Мій Ізмарагд. 1898.pdf/7

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Може сей мій фізичний і духовий стан відбив ся й на фізіономії сеі книжки. В хоробі чоловік потребує, щоби з ним обходили ся мягко, лагідно, та й сам робить ся мягким та лагідним та толерантним. Його обхапує глибоке, ніжне чутє, бажанє любити, дякувати когось, тулити ся до когось з довірєм, як дитина до батька. Не знаю, на кілько ясно відбило ся те чутє в отсій книжці, та знаю, що я бажав зробити йійі книжкою на скрізь моральною.

Певна річ, моя моральність значно відмінна від тоі катехетичної, догматичної моралі, що у нас видається за одиноко христіянську. Та я певний, що в основі свойій вона далеко більше зближена до моральности всіх тих великих учителів людськости, „ищущих царствія божія и правди єго“, ніж коліноприклонна, поклонобийна та черствосердна моральність богатьох стовпів церкви, покликаних та не-