Сторінка:Іван Франко. Панталаха і иньші оповіданя. 1902.pdf/144

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 132 —

а очима пасу на всї боки. Нараз дивлю ся, мій присяжний схопив ся, озирнув ся, йде до мене.

— А що ти, злодїю, спиш?

— Дрімаю.

Прийшов, подивив ся на мене, тай пішов на свою колоду.