Цю сторінку схвалено
X.
Щож далї? Перележав я так дві добі, не рушаючись, а довше годї було. Голод, спрага. Розгадав я собі, як і що, дочекав вечора, тай далї з криївки, і, розуміє ся, до того самого села! Там у мене знайомий був, я до нього. Попоїв, покріпив ся, тай ще таки тої самої ночи ми пішли до того самого хлопа до комори. Ну, але вже ми його обчистили, що певно не пожалував ся на нас! Я такий був на нього недобрий, що не можучи взяти двох кожухів, порізав їх на шкаматє.
Що вже я відтак нераз перевідував ся сторонськими людьми: а що там мій ґазда порабляє? Сьміяли ся. Кажуть, що з разу на стару був напав, трохи не забив, що нїби то вона випустила злодїя. А як його обчистили до дрібки, то притих. Усе — кажуть — боїть ся, щоб його не підпалили.
