Ключник міркував зовсїм вірно. Панталаха, порозрізувавши штаби, що оперізували піч, у найбільшій тихости здійняв верхню половину печі та поклав її на помостї, потім улїз до печі, з печі до комина, а комином без особливої натуги видрапав ся на сам верх. Та тут наскочив на несподївану перешкоду. Комин був прикритий з верха мурованим дашком, опертим па чотирьох сторчаком поставлених цеглах. Щоб вилїзти на дах, треба було доконче виняти одну таку цеглу. Панталаха зробив се як найобережнїйше, пильнуючи, щоб анї шматочок тинку не впав комином у низ. Здавало ся, що дашок може якийсь час стояти й на трьох цеглах. Узисканим отвором Панталаха вилїз із комина, та се була штука дуже не легка. Вхопившись обома руками за ріг комина, він помаленьку витягав ноги з се-
Сторінка:Іван Франко. Панталаха і иньші оповіданя. 1902.pdf/57
Зовнішній вигляд