Сторінка:Іван Франко. Роберт Бернс (1896).djvu/4

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено



Ось глянь, ця лялька лордом звесь,
Розприндивсь, сам не зна, як буть!
Най перед ним сто люда гнесь,
А він є дурень, будь-що-будь.
І будь-що-будь, і будь-як-будь,
Най там ордерів повна грудь,
Свобідний ум глядить на се
І посміється, будь-що-будь.

Бароном міг король зробить,
Князем і графом, ще чим-будь,
Та чесним мужем вас зробить
І цар не може, будь-що-будь!
І будь-що-будь, і будь-як-будь,
Не в урядах, титулах суть, —
Високий ум і ясний зір
Над все те вищі, будь-що-будь.

Тож дбай усяк, щоб сталось так —
І станесь так, хоч будь-що-будь! —
Щоб ум і честь у світі скрізь
Запанували, будь-що-будь.
І будь-що-будь, і будь-як-будь,
Ще станесь так, хоч будь-що-будь,
Щоб чоловіку чоловік
Був братом всюди, будь-що-будь!