Вісвамітра.
Приходжу, Гарісчандро, по твій дар.
Пора тобі своє сповнити слово.
Гарісчандра.
Візьми, святий! Ось все, що я добув.
З поли його сквапливо вив'язав
Ті гроші Вісвамітра й люто плюнув.
Вісвамітра.
Гидкий кшатріє! Що це ти задумав
Робити дурня з мене? Жмінку підлих
Цих срібних рупій ти даєш мені
На окуп жертви царської? Мабуть
Ти хочеш, щоб прокляв тебе я зараз!
Гарісчандра.
Угодниче! Купець, що гроші ті
Вв'язав мені, брахманець чесний був,
І він сказав, що золотих сто рупій
Дає.
Вісвамітра.
Сам бачиш, що це срібняки!
Гарісчандра.
О, горе бідному мені! Мабуть
Якийсь недобрий демон відмінив
Ті гроші, бо ж брахманцеві святому
Ошукувать — зовсім не до лиця.
