„Бачиться, вуха вже
Чорт нагострив,
На наші душі вже
Міх свій розкрив.
„Стерпла нам шкура вже,
Кіс сліпив блиск,
Хлопського шнура вже
Чули ми стиск.
„В костях зненацька щось
Мерзло й пекло,
Мов там багацько ось
Ціпів пройшло.
„Досі розмислити
Я не зумів,
Як це ми виштрикли
Чорту з зубів?
„Чи, обчислившися,
Сам зміркував,
Що, поспішившися,
Страту би мав?
„В пеклі, в огні? О, ні,
Розхід один!
З них на землі мені
Ліпший хосен[1]!
„Хай ще побавляться
Як чия хіть!
Час прийде, ставляться,
Всі в мою сіть.