„А що вчора ви тут присягли
На подобу жіноцтва
Більш не слухать обітниць моїх,
Ні погроз, ні пророцтва, —
„То навмисно про все те до вас
Побалакати хочу:
І обітницю дам, що прийде,
Погрожу й попророчу.
„І ви мусите слухать, хоч злість
Вб'є вам жало студене,
Рад[1] я знать, чия перша рука
Підійметься на мене!“