І з'їдливо сказав Авірон:
„Мосьпане Мойсею,
Страх загрів і напудив ти нас
Приповісткою сею!
„Між народами бути терном!
За цю ласку велику
Справді варто в Єгові твоїм
Признавати владику.
„І послом його бути, це честь!
І в незнане будуче
Запечатані письма носить —
Це манить нас найдужче.
„Це якраз доля того осла,
Що зав'язані міхи
З хлібом носить, сам голод терпить,
Для чужої потіхи.
„Ще гебреї з ума не зійшли,
Долі ліпшої варті,
І осягнуть, як честь віддадуть
І Ваалу й Астарті.
„Хай Єгова собі там гримить
На скелястім Синаю, —
Нам Ваал дасть багатства і власть
У великому краю.
„Хай Єгові колючі терни
Будуть любі та гожі,
Нас Астарти рука поведе
Поміж мірти і рожі.
