Ця сторінка ще не вичитана
XVIII. Колись в сонетах Дайте і Петрарка, Шекспір і Спенсер красоту співали, В форму майстерну, мов різьблена чарка, Свою любов, мов шум-вино, вливали. Ту чарку німці в меч перекували, Коли знялась патріотична сварка : „Панцирний“ їх сонет * *), як капраль1), гарка, Лиш краску крови любить і блиск стали. Нам, хліборобам, що з мечем почати ? Нову зробить прийдеться перекову : Патріотичний меч перекувати На плуг — обліг будучини орати, На серп, — щоб жито жать, життя основу, На вила — чистить стайню Авгіову. 24 вересня 1889.
- ) Мова тут про звісні в німецькій літературі „Geharnischte Sonette“ Фр. Ріккерта. (Ів. Фр,).
- ) Капраль — нижче унтер-офіцера.
17
