Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/9
Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
І де тільки він роздасться,
Щезнуть сльози, сум нещастя,
Сила родиться й завзяття —
Не ридать, а здобувати
Хоч синам, як не собі,
Кращу долю в боротьбі.
Вічний революціонер —
Дух, наука, думка, воля
Не уступить пітьмі поля,
Не дасть спутатись тепер.
Розвалилась зла руїна,
Покотилася лавіна, —
І де в світі тая сила,
Щоб в бігу її спинила,
Щоб вгасила, мов огень[1],
Розвидняющийся день?.. 1880.
