Я В А XI Ті самі й Чирвяк ЧирнЯК у дверях. Але ж панове 1 Прошу ближче. Снідання коротеньке, зараз кінчимо. Шпіцкопф. О, я зараз. Перепрошую, що на хвилечку вийшов! йде до бокової кімнати. Цимбальський. Пане майстер! Прошу на слово! Чирняк. Прошу, чим можу служити? Цимбальський таємничо. Зле стоїть справа! Чирняк. Як то? Цимбальський. Дуже нещаслива була думка, що ми прибрали до анкети оцього хрещеного жида! Чирняк. Або що? Цимбальський таємничо. Підозріваю, що він підкуплений Англійцем і буде в своїй газеті рити проти нас. Чирняк. Господи! То було би справді нещастя! Але по чім же так міркуєте? Чи говорив що? Цимбальський. Розуміється! Зовсім недвозначно висловився. Чирняк. То дуже лихо! Він може все зіпсувати. Цимбальський. Мусите здобутися на якусь жертву, щоб заткати йому рот. Чирняк. Певне 1 Певне! Ой Господи, от тобі й порятівники! Спасибі вам, пане Цимбальський, що остерегли! Я зараз потихеньку поговорю про це з нашим цехмістром. ЦимбаЛЬСЬКИЙ переляканий хапає його за полу* Що, ЩО? Чирняк. Ну, це ж не моя особиста справа, а загалу, всіх шевців у Львові. То нехай вони Й радять. Відходить поспішно до бокової кімнати. 330
