Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 18. Переклади (1960).djvu/186

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
КВІНТ ГОРАЦІЙ ФЛАКК
 
ДО КОРАБЛЯ
 
(Ода)
 

Судної Чи знов нові вітри на море
Тебе несуть? Що чиниш? О, засядь
 В пристані кріпко! Чи ж не бачиш,
  Що без весел боки твої?

Що машт надломаний вже бистрим Югом,
Тріщать жердки вітрил і без линвів
 Чоло ледве опертись може
  Чимраз грізнішим вже валам?

Не маєш ти вітрил цілих, не маєш
Богів, що знов їх звать в тяжкій біді!
 Хоч як ти там, понтійська сосно,
  Лісів вродливая красо,

Хвались ім'ям і родом безхосенним,
Моряк тривожний барвній кліті тій
 Не вірить. Стережись, сли вітру
  Іграшкою не хочеш буть.

Судно, недавно болю мій тривожний,
Тепер тяжка турбото й туго! Ей,
 Пильнуйся, море, що блискучі
  Циклади вколо облива!