Чи хто молотом важким кує,
Чи хто в полі жито жне;
Чи хто в ямі трудиться й скорбить,
Щоб на страву заробить;
Хто гребе на кораблях веслом;
Хто за пряжею — і льном
При верстаті ткацькім заробля,
Щоб жила його сім'я:
Честь, поклін усім робітникам,
Мозолистим всім рукам!
Кожній каплі поту, що паде
В труді, честь нехай буде!
Всім, що орють, коплють і садять,
Всім, котрих держить верстат!
Честь і тим, що, хоч в біді самі,
Мислі сіють в голові!
Чи то по бібльотеках тісних —
Гниль та пиль лиш коло них;
Чи ж книгарням на зиск вони
Драми пишуть, романи;
Чи для грошей мусять, для скупих
В глупствах бабраться чужих;
Чи учену панщину робить,
Греку та латину вчить:
