Праворуч від нас,
Я почув, що в горах,
У альпійських зворах
Приємніш сто раз.
Глупа та їзда є
Тому, хто не знає,
Де їде й за чим?
Гір краса, гра тої
Трубки поштової —
Все брехня і дим.
Всюди віз мазали
Та перепрягали —
Матері їх біс!
Радше б підмазали
В Відні й поладнали
Той державний віз!
Лиш одна встанова
Славна, ані слова,
А то телеграф!
Все він перед нами,
Де ми стати мали,
Шцарко вісті слав,
Щоб поліц'я, брате,
Мов старанна мати,
Де станем на ніч,
Нас могла приймити,
Ліжко постелити,
Натопити піч.
У Будейовицях —
Се сказать годиться —
Я з Дедером пив,
І мені — не фрашки! —
Він чотири фляшки
Мельнику купив.
