Ця сторінка ще не вичитана
Ц і л л а. Ти так не хочеш, брате мій? А в е л ь. Пощо Та хмара на чолі у тебе, Каїн? Вона тобі нічого не поможе, Лиш гнів Предвічного на тебе стягне. Ад а. О, Каїн любий,— чи й на мене ти Г нівний? К а ї н. Ні, Адо, ні! Я хочу сам Остатись хвильку. Авель, в моїм серці Болить щось,— але те мине !о Йди, брате, Наперед, я сейчас прийду. И ви, сестри, Ідіть, не стійте. Ви так ніжні, тихі,— Нізащо гніватись на васі Сейчас Прийду. А д а. По тебе. Як ні, то я прийду сюди, Авель. Брате, супокій небесний Хай вкриє духа ТВОГО. Авель, Цілла й Ада відходять- К а ї н сам. Ось життя! Роби! А для чого? Бо мій отець В раю не всидівсь. Що мені до того? 13
