Ця сторінка ще не вичитана
Л юциф e p. Чом той не робить, що вас сотворив? Я не творив вас,—не моє ви діло, Але його. К а ї н. Лиши ж нас в нього, або Вкажи ми твій дім і його. Л ю ц и ф е р. Се міг бим. Прийде той час, коли в однім з них будеш На віки жити. К а ї н. Чом же не тепер? Л ю ц и ф е р. У твого духа сили не стає В лад звести ту дробину1, що ти бачив,— А ти ще прешся у великий тайник, У царство двох основ всього суття! Ти бачить хочеш їх на земних тронахІ Пброше, зупинись І Як бис побачив Одну лиш з них,—ти згинув би на місці. К а ї н. То най і згину, най лиш їх побачу. Л ю ц и ф е р. Се каже Єви син, що ябко1 2 з'їла. Но ти розпавсь би, а не бачив їх. Щоб бачить, треба в інший стан війти« 1 Дробина—мала кількість, дрібка. 2 Ябко—яблуко. 77
