велика діра. Вона обернулася сердито і побачила Джокове лице, перекривлене злісним успіхом, що ховалося за плотом. Цього було для неї досить. З піднятою мотикою кинулася на напасника. Джок подався взад, сміючись і махаючи руками, щоб заспокоїти її. Він хотів дати їй зрозуміти, що зачепив її в найліпшім намірі, але що не міг сказати цього виразно, то вона не взяла цього за жарт.
— Ти проклята мавпо! — крикнула вона, вилазячи на пліт. — Я навчу тебе розуму.
Але в тій хвилі Джок, посуваючися взад, гепнувся в потік з таким плюскотом, що водяні птахи на 100 метрів довкола сполошилися і попідлітали. Весь мокрий він виліз на другий берег потоку, держучи капелюха у руці, і, озирнувшися, побачив, що його вибрана все ще держить підняту мотику в руці.
— Хочете вийти за мене? — крикнув він до неї через воду.
Мотика звільна спустилася вниз.
— Що? Як ти кажеш?
Джок повторив питання ще раз і додав добродушно: — Та я тільки того й прийшов.
— Чому ж ти не сказав того зараз, ідіоте паскудний?
Джок утішився дуже цим компліментом.
— Хто ж ти такий до сто чортів? — запитала вона.
Він сказав їй про себе, що знав.
— Ну, перелазь же сюди!
Він перебрів потік і станув покірно на березі. Потім якийсь час вони сиділи поруч на перелазі, а потім Джок допоміг їй позносити її речі до своєї хати.
Так воно склалося якось без усякої романтики і бідний старий Джок був задоволений. Навіть пізніше, коли Шкапа взяла його гостро в руки, перевернула весь його домашній порядок догори но-
