Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 3 Оповідання (1956).djvu/240

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

прийняті ласкаво й вам таки наказано поручити виповнення першого їх пункту, то значить, устроювання місій і казань, де і як це вам видасться потрібним. Розуміється, що всі ми зобов'язані допомагати вам у цьому ділі, але в плянах вищої власти лежить, щоб діло це спочатку велось нишком, незапримітно, зовсім так, як ви вмієте, — не переменув уколоти Ґавдентія пріор.

— Воля начальства — воля Божа, — скромно й покірливо промовив патер, — і я готов хоч зараз же прийнятись за діло.

— Оце то й гарно! — сказав пріор. — Але в такім разі скажіть, який ваш плян і яку ми повинні оказати вам підмогу?

— Я хотів би устроїти першу місію в тих самих Товстохлопах, про котрі я уперед мав нагоду згадати в розмові з вами.

— Еге, пригадую, пригадую! — потвердив пріор. — Ви називали навіть тамошнього священика, якесь таке прізвище…

— Чимчикевич, — підповів патер.

— Еге ж, еге, Чимчикевич. Що це за проява така?

— Дуже цікава проява, — відповів патер, — і власне ця проява заставляє мене від Товстохлоп розпочати свою місіонерську діяльність. Подумайте лишень: дідуган вісімдесятилітній, дивачисько, освіти майже ніякої, стотнісінький хлоп поміж хлопами, про догмати віри ніякісінького розуміння, одним словом, поява допотопна. І при тім предобродушний чоловік, наївний і довірливий, як дитина. Так що з одного боку місіонерська діяльність в Товстохлопах дуже потрібна,