Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 3 Оповідання (1956).djvu/241

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

а з другого боку тут власне найлегше її розпочати, бо ж Чимчикевич менше ніж усякий інший має здібності до ставлення якогось опору.

— Ну, і гарно! Боже вам помагай! Але для чого ви думаєте, що місіонерська діяльність у Товстохлопах більше потрібна, ніж деінде?

— Алеж подумайте, clarissime, що цей допотопний чоловік жиє там п'ятдесят літ, і які ж то науки подає він свойому стаду! Поміркуйте, що проповіді говорить він усього два або три рази до року; та й які проповіді! Попросту чудасія та й годі! Сусідні попи переказували мені їх дослівно, бо проповіді ті стали між ними «притчею во язиціх». «Дітоньки, сьогодні Ісус Христос народився в Вифліємі, містечку жидівськім, у стайні бідній і убогій. Так, так! А з паном комісаром податковим раджу вам не заходити собі, бо що вам з того прийде? А? Його рука, його й сила. От що. Благословеніє Господнє на всіх ва-а-ас!…» Або ось другий образець: «Дітоньки мої, сьогодні Христос воскрес із мертвих, а завтра в нас храмовий празник… Пам'ятайте собі, щоби ніхто з вас завтра не був п'яний ані бреверій ніяких не робив. Боже вас сохрани! Чужі люди посходяться, що би то за честь була для громади, а?… А тота громадська толока, час-би вам уже зійтися і порадитися, що з нею робити… Чую, що там хтось до вас підсусіджується, орендувати хоче, чи що… Ге, старшина? Пам'ятайте собі, що як тільки мені впустите жида до села, то я й бачити вас