— А сила хочете?
— Мільйон!
— Спам'ятайтеся, Яцю! Що ви говорите?… Хто вам дасть мільйон?
— Ти даси!
— Але чи знаєте ви, що то значить мільйон? Скільки то грошей?
— Знаю, що багато… А як буду мати в руках, то й почислити зумію. А ти думав, що я тобі це задарма віддам?
— Я не хочу задарма. Але говоріть людську ціну!
— Мільйон!
Мендель засміявся на ціле горло.
— Ну, що з ним говорити! Вивчився на пам'ять того одного слова та й товче!.. Алеж, Яцю, де я вам мільйона візьму?
— То твоє діло.
— І що ви з ним зробите?
— То моє діло.
Мендель знов засміявся на ціле горло. Нараз зробився поважним. Щаслива думка шибнула йому до голови.
— Ну, знаєте що Яцю, — сказав, приступаючи до нього ближче. — Бачу, що ви не такий чоловік, щоб з вами жартувати. Нехай буде Божа воля, дам вам мільйон за ваші ями.
— Я так і знав, що даси, — спокійно сказав Яць.
— Але вже за всі чотири.
— Розуміється.
— І за цілу решту ґрунту?
— А то хіба як?
— То йти по писаря й свідків?
— Йди.
