передруковано в Пепловського Z dziejów Galicyi II, стор. 319); назва Нікодима Пшестшельського стоїть там на 25-тім місці.
Мені лишається згадати ще про інші історичні особи, згадані в тім оповіданню. Ґенерал Йосиф Бем, один із видних учасників польського повстання 1831 р., прибув до Львова д. 21 серпня 1848, з тою метою, щоб обняти провід у задуманому вже тоді повстанню. Шнір-Пепловські оповідає, що зараз по своїм приїзді до Львова Бем «удався до Вибрановського (коменданта ґвардії народової) і заявив йому одверто, що коли рада адміністраційна ґвардії зреорганізується так, що в її склад війдуть особи, вказані спільно Бемом і Вибрановським, і коли та рада намісь «Ради Народової» обійме моральний провід краю в свої руки, тоді ґвардія одержить сто тисяч штук французьких карабінів і 200 тисяч франків готівкою. Вибрановський звернув увагу генерала на те, що такий значний набуток оружжя і грошей був би, що правда, для ґвардії дуже пожаданий, але сповнення условин, від яких він залежав, являлося поважною небезпекою супроти «wichrzeń świętojurskiej partyi»[1] та ворожої постави сільського люду» (Z przeszłeści Galicyi II, 297). Очевидно реорганізація ґвардії, проєктована Бемом, мала на меті поставлення її на воєнній стопі і захоплення для
- ↑ Зрадливих заходів святоюрської партії — представниками галицької української інтелігенції вважалися попи, яких осередком була церков св. Юра у Львові.
