Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 5. Оповідання (1956).djvu/358

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
В ТЮРЕМНІМ ШПИТАЛІ.
 
I.

Тюремний шпиталь! Кожне з тих двох слів містить у собі пекло, а злучені разом, вони — куточок раю, тиха пристань, до якої тужать сотки душ натомлених та зболілих. Тут вони знаходять пільгу в своїх болях або бодай хвилеву переміну своєї сірої, нестерпної вже через саму монотонність недолі.

Шпиталь у львівськім карнім закладі, це невеличке крило просторого будинку, відділене тісним і темним коридором від головного комплексу тюремних келій. Шпитальні келії трохи більші від звичайних арештанських, кожна з двома вікнами. Їх усіх чотирі: для тифусових, шкірних, хірургічних та очних слабостей. Інших хвороб — жартують арештанти — в закладі по припису не сміє бути; коли ж трапиться, що хтось захворіє на якусь іншу слабість, то його містять в одній із цих чотирьох келій відповідно до того, до якої з цих чотирьох груп ближча його хвороба.