в казнях, а переконавшися, що все в порядку, знов засів на самім кінці коридору на великій паці і почав дрімати.
На тій самій паці сидів також у глибокій задумі, більше подібній до дрімоти ніж до філозофічного заглиблення, опертий на карабіні[1] вояк. Патруль у тюремнім коридорі належала до найвигідніших родів військової служби. Заведено її нещодавно, перед кількома роками, з нагоди тюремного бунту. Та тепер про бунт у тюремних мурах не було й помишління, тим той не диво, що фірери, коменданти патролі дозволяли воякам, утомленим вартою на інших стійках, дрімати в коридорі, і що патроль у коридорі вважалася упривілейованим постом або, як казали вояки, «ласкавим хлібом». Вояк, поставлений сюди на варту, мав обов'язок пройтися по коридорі пару разів, а потім міг сісти на великій паці під вікном і дрімати в тій позиції, тільки не лягаючи та не випускаючи з рук карабіна.
Чи довго, чи коротко дрімав ключник Спориш, — цього не був свідомий. Йому здавалося, що це не тривало й п'ятьох мінут, хоча на ділі минули добрі дві години. Нараз він прокинувся і зірвався на рівні ноги, стукнувши при тім голосно чобітьми о поміст, і протер очі. Що це було? Чи то ві сні, чи на яві він чув якийсь незвичайний шелест, щось немов легкий, ритмічний, хрипливий посвист, ніби журчання тоненького зубатого колісця якоїсь машини або хропіння якоїсь сонної, але не
- ↑ Карабін — рушниця.
