Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 6. Оповідання (1956).djvu/341

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

професура, в якої руках находиться фактично розпорядження університетом.“

Цей уступ російського автора повний недокладностей та непорозумінь. На університет у Львові, не вважаючи на потребу заробляти дещо письменською працею, я ходив досить пильно, робив колоквії з української мови та словесности, написав латинською мовою для семинаря класичної філології розвідку про Лукіянові «Розмови богів». Ніякого вченого ступня фреквенція університету сама собою не дає, а треба по скінченню 4 літ робити або вчительський або докторський екзамен. Мої університетські студії перервав політичний процес 1877–78 р., після якого я все таки продовжав ті студії ще кілька курсів. А змушений віддатися журналістиці, я аж 1893–4 р. докінчив університетські студії у Відні, де й одержав ступень доктора філософії. Одержав я його не на те тільки, щоби мати право кандидатури на університетську катедру, але головно для того, щоби мати законну наукову кваліфікацію на дальше життя. По смерті проф. Омеляна Огоновського, я справді, хоч і не маючи надії на осягнення професури, габілітувався у Львові на доцента і видержав габілітаційний екзамен з відзначенням, але доцентури не одержав — не через шовінізм професорської колегії львівського університету, яка сама не має власти рішати про такі справи, а для мене особисто була навіть прихильно настроєна, але через weto політичної власти, а власне тодішнього намісника, гр. Казиміра Баденія.

«При інших, ліпших умовах, коли би Франко був членом незалежної свобідної нації, він може дійшов би до найвищих учених ступнів, був би признаний офіційними науковими інституціями і мав би забезпечене матеріяльне становище, що дало би йому можність свобідно віддатися рідній літературі та науці. Але притиснений тяжкими політичними відносинами, він по многолітніх трудах для загального добра, признаний і поважаний усіма, лишається непризнаний офіційною наукою, терпить нужду і все своє життя бореться з матеріяльним недостатком».

До цих слів мушу завважити лише стільки, що в Австрії і взагалі в цивілізованім світі нема офіційної науки, а є тільки офіційні наукові інсти-