Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 6. Оповідання (1956).djvu/416

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

— Які права надає нам інтеліґенція? Права природніх і одиноких провідників, заступників і репрезентантів народу. А обов'язки? Обов'язки вчителів і просвітителів. Світла треба нашому народові, всі це повторяємо, а прецінь треба нам знати, що тільки від нас він може дістати те світло, правдиве, не те, що розпалює пожар, а те, що світить, а не гріє, то є pardon, не палить! Глядіть, мої панство, один вид отакої машини більше навчить хлопа, як десять книжок! Хлопові треба не теорії, а практичної науки, іншої він не зрозуміє, інша йому не потрібна і шкідлива. А така практична наука повинна і може йти тільки з двору. Як життя дідича і його сім'ї повинно бути для хлопа взірцем моральним, так увесь двір повинен бути для нього школою, музеєм, кабінетом експериментальним, вічно відкритою книжкою. І як з гирла цієї машини ллється благодатна вода на зсохлу землю, так з двору повинна раз-у-раз литись…

— Трррах! — роздалось нараз знадвору.

— Що там? Що там? — закричали панство, заметушились і поперли до машини. Води насеред луки стояла вже величезна калюжа, але зате потік був майже до дна виссаний. А коло машини метушились люди, шпортався заклопотаний слюсар. Коні стояли.

— Що тут сталось? — скрикнув, прискакуючи, пан Зефирин.

— А хто знає що, — чухаючись у голову, сказали парубки, що держали коней, — щось у машині луснуло і вода перестала йти.

— Та що тут буде йти, коли в потоці сухо, — озвавсь гризько пан маршалок.