Прийшов над яр, як розмахнувсь,
В безодню камінь балабунць!
А камінь, звісно вже, за шнур
Його потяг у яр гур-гур!
Як гепнеться Ведмідь мій — бух!
Тут з нього зараз вийшов дух.
Надходить рано Сень Гандюк:
„Ну, не у йшов ти моїх рук!
„Та й хитро ж я спіймать тя вмів!“
Ведмедя він потяг домів,
І збіглось все село глядіть:
Пропав наш ворог вже, Ведмідь.