Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 9. Повісті (1956).djvu/93

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

немов би перед хвилею стратили когось наймилішого з-поміж себе.

Зараз по обіді Юлія, попрощавшися холодно з капітаном, пішла додому. Капітан тепер уже не задержував її. Відходячи, вона незавважно шепнула Анєлі кілька слів. Капітан попросив жінку, щоб пішла до спальні і лягла трохи спочити, а сам пішов до сальону, заявляючи, що також ляже на софі й пару хвиль передрімає. Діти пішли до школи.