Цю сторінку схвалено
— 16 —
чорне на білім, що коли і кому має дати і знає, що більше від него не зажадають.
— Секретарю — сказав Лев, — відчитай буджет, може хто схоче в тій справі голос забрати!
Тоді піднявся один старенький Осел і сказав:
— Вношу, аби увільнити пана секретаря від читаня. Всі ми прочитали той буджет і знаємо від разу, що без буджету не можна. Всі ми віримо свойому цареви і готові для него на все. Для того вношу, аби рада ухвалила сей буджет без дискусії, від разу. Хто є за тим, нехай встане з місця.
Всі встали. Буджет був принятий. Від того часу в звірячім царстві запанував божий супокій.
