Сторінка:Іларіон, арх. Українська Церква й наша культура (1942).pdf/5

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

5

велике зацікавленпня, з них навчалися. Маємо в музеях по всьо­му слов’янському світі цілий ряд Учительних Євангелій наших українських духовних авторів. Наші Учительні Євангелії дістались аж до Орловської губернії, де їх читали в Церкві.

Коли б хотів розповісти вам про лірику, то її теж створили в Україні тільки особи духовні. Вечірня, Рання,— це гарна -церковна лірика. Л. Баранович, К. Ставровецький, Ієрмн. Клементій та інші дали багато віршів. Псалтир писа­ний віршами,—це найкраща лірична книжка. Віршами напи­сано в оригіналі 1/3 Біблії. Вірші зачали писати перше особи духовні в Україні в XVI ст. Тут можна б навести багато імен, іцо здавна зачали писати вірші. Нашими віршами Москва любувалась, їх знали по всіх містах у Росії, і від нас навчи­лися їх писати.

Наша драма вже в XVII в. була зовсім популярною, вона повстала перше в Україні. Цілий ряд духовних осіб, як Ф. Прокопович, Ов. Дмитро Ростовський, Сем. Полоцький, Ман. Козачинський, Григорій Кониський і сила інших славних українських драматургів, прославилися на цьому полі. І цей рід літератури створили особи духовні. Театр створила Церква. При наших Архиєрейських Палатах всюди були театри, при яких наші драматурги творили й давали найкращі свої театральні здобутки. Наш театр уже в XVII і XVIII століттях далеко рознісся по Росії; в Москві наш театр був на денній програмі, російська шляхта ним любу­валась. Наш театр заніс І. Максимович навіть аж до То­больська.

Наука процвітала по всіх ділянках уже встаровину, й її творили майже виключно особи духовні. До XIX сто­ліття вся наука була майже виключно з руках духовних осіб. Маємо граматики вже з 1596 р., з 1619 року Мелетія Смотрицького, маємо грецькі й українські, які служили підручниками аж до нового часу. Граматика Мелетія Смотрицького 1619 р. бу­ла найкращим підручником у розвитку й нашої мови; вона панувала не тільки в Україні, але й Росії, Сербії й Болгарії; на підставі цієї граматики створено інші.

Слівники маємо вже з 1596 року, в 1629 році вийшов уже в Києві великий церковно-український слівник, з чисто українськими поясненнями. Це Лексикон Памви Беринди, передрукований й у інших слов’ян, а навіть перекладений і на мову румунську. Правопис складений був нашими українськими духовними вченими. Наша Церква дала нам уже в ранніх часах гарну літературу, чим не можуть по­ хвалитися інші православні Церкви.

Історію нашу, як науку, створили тільки наші укра­їнські духовні вчені,—початки нашої історії маємо виключно