Сторінка:Іларіон, арх. Українська Церква й наша культура (1942).pdf/6

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено

6

від них. Всі літописи повстали тільки при наших манастирях та при церквах. Зложили їх нашї чепці. Чудовий підручник історії, під назвою „Синопсис”, написав його в Києві Інокентій Гізель в 1674 р. Цей Синопсис був шкільним підручником аж до XIX століття не тільки в українських школах, але й ув інших слов'янських, напр. у Росії.

Філософію рідну витворила нам Українська Церква. Григорій Сковорода її виявник. Він був вихований у Київській Духовній Академії, і пробував увесь час у духовних колах. Помер в 1794 р. Наш славний філософ Данило Веланський (Кавунник) тепер забутий, ніхто про нього не згадує й не навчається його гарної філософії. Помер у 1847 р. Панфил Юркевич пом. 1874 р. Усі вони походять з Київської Академії. Коли б ми далі шукали, то знайдем ще й цілий ряд інших, і все це особи духовні, або духовної культури, все це створила наша Українська Церква.

Бібліотеки найперше повстали при Церквах та при манастирях, їх закладали особи духовні. Наші видатні списувачі книжок вложили при їх переписуванні всю нашу старинну красу й мистецтво.

Школи від початку їх заложення в Україні були виключно тільки духовні, а в них навчали наші Священики та ченці. Були вони в руках Церкви, й Церква ними керувала. Вже від XII віку в Україні шкільництво замітно процвітало. Школи більші були при Архиєпископських Палатах, а менші при манастирях та церквах. В них учили високо освічені наші Священики, а при школах по селах учили також грамоти й дяки, тому в нас ще й тепер часто на селах вчителя й не називають інакше, як дяком. Уже в XVI віці в Україні повстають вищі школи; першими були школи в Острозі, Львові, в Луцькому й багатьох інших містах. Київська Академія вже з 1615 року була правдивим розсадником культури по цілій Україні й сумежних державах. Закладачами її були особи духовні, і вони й учили в ній. В ній навчали не тільки духовних предметів, але й світських. Маємо статистику, яка нам може найкраще посвідчити про її велику популярність. Напр. у XVIII в., в 1742 році було в самій Київській Академії 1242 учні, в 1744 було 1160, в 1751 було 1193, в 1765 було 1059 учнів. В Київській Академії було завжди багато студентів, їх число часто доходило до двох тисяч, і вони були ширителями української культури. Наші вищі школи навідували не тільки українські студенти, а навіть і чужинці з досить відлеглих країв. Миємо статистику, яка нам свідчить, що в р. 1736 в Київській Академії було 127 чужинців, в р. 1737 було 122, а в р. 1740 було 47.