Сторінка:Іларіон, арх. Українська Церква й наша культура (1942).pdf/6

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

6

від них. Всі літописи повстали тільки при наших манастирях та при церквах. Зложили їх иашї чепці. Чудовий підручник історії, під назвою „Синопсис”, написав його в Києві Інокентій Гізель в 1674 р. Цей Синопсис був шкільним підручником аж до XIX століття не тільки в українських школах, але й ,ув інших слов’янських, напр. у Росії.

Філософію рідну витворила нам Українська Церква. Григорій Сковорода її виявник. Він був вихований у Київ­ській Духовній Академії, і пробував увесь час у духовних колах. Помер в 1794 р. Наш славний філософ Данило Веланський (Кавунник) тепер забутий, ніхто про нього не згадує й не навчається його гарної філософії. Помер у 1847 р. Панфил Юркевич пом. 1874 р. Усі вони походять з Київ­ської Академії. Коли б ми далі шукали, то знайдем ще й цілий ряд інших, і все це особи духовні, або духовної куль­ тури, все це створила наша Українська Церква.

Бібліотеки найперше повстали при Церквах та при манастирях, їх закладали особи духовні. Наші видатні спи­ сувані книжок вложили при їх переписуванні всю нашу старинну красу й мистецтво.

Школи від початку їх заложення в Україні були виключно тільки духовні, а в них навчали наші Священики та ченці. Були вони в руках Церкви, й Церква ними керувала. Вже від XII віку в Україні шкільництво замітно про­цвітало. Школи більші були при Архиєпископських Палатах, а менші при манастирях та церквах. В них учили високо­ освічені наші С бящ єеш ки , а при школах по селах учили також грамоти й дяки, тому в, нас іце й тепер часто на селах вчителя й не називають інакше, як дяком. Уже в XVI віці в Україні повстають вищі школи; першими були школи в Острозі, Львові, в Луцькому й багатьох інших містах. Київська Академія вже з 16 15 року була правдивим розсадником куль­ тури по цілій Україні й сумежних державах. Закладачами її бу­ли особи духовні, і вони й учили в ній. В пій навчали не тіль­ ки духовних предметів; але й світських. Маємо статистику, яка нам може найкраще посвідчити про її велику популярність. Напр. у XVIII в., в 1742 році було в самій Київській Академії 1242 учні, В 1744 було 1160, В 1751 було 1193, В 1765 було 1059 учнів. В Київській Академії було завжди багато сту­дентів, їх число часто доходило до двох тисяч, і вони були шпрителями української культури. Наші вищі школи наві­дували не тільки українські студенти, а навіть і чужинці з досить відлеглих країв. Миємо статистику, яка нам свідчить, що в р. 1736 в Київській Академії було 127 чужинців, в р. 1737 було 122, а В р. 1740 було 47.