Сторінка:Іларіон, арх. Українська Церква й наша культура (1942).pdf/7

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

7

Крім Академій, були в пас і Духовні Семинарії, особливо з 1721 року, і вони відразу виказали велику свою чинність. Дух. Семинарії були в Переяславі, Чернігові, Києві, Полтаві, Катеринославі, Житомирі, Холмі, Херсоні, Кам’янці-Подільському, Одесі, Кишиневі й ін. містах,чякі мали силу учнів, що були сівачами нашої культури по всій Україні. Мова українська в них завжди стихійно панувала. Трудно їх було змоскалізуваїи. Наші українські Священики дали почин школам і в самій Россії. В б. Росії було в 1891 році 55 Ду­ховних Семинарій, а в них 17246 учнів, а т. зв. Духовних Шкіл було 185, із 29619 учнями.

Духовні школи були аж до XIX століття одинокими, що ширили культуру по Україні. При кожній Церкві на селі була й школа. В них навчали Священики та дяки. Дяком і по сьогодні називають учителя. Взагалі грамоти навчало тільки духовенство. Грамотність процептово в Україні була дуже висока. „Всі українці, за малим винятком, були гра­мотними”, писав Павло Алепський, що в р. 1653 проїздив Україну; він описує все, що бачив в Україні. Порівнює те з Московією, й оповідає, що там культури було значно менше, й дуже за ним стежили. В Україні, • пише, всі українці грамотні й знають чин Богослужби. Можна тут на­ вести багато й інших свідчень, що ствердять високу освіту українського народу встаровину та про його широкий культурний розвиток.

Наші друкарні свою чинність розпочали з 1491 р. Друкарня в теперішню добу, — це зарібок, але вдавнину була це висока культурна установа. Книжку дуже довго пи­сали рукою (вона була краща від друкованої книжки). Де була заложена друкарня, там була й культурна установа. Славними друкарями були особи духовні: Тарас Земка, Слисей Плетенецький, Захар Копистенський, Памва Беривда й цілий ряд інших, що багато цінної праці по собі полишили. Перші друкарні були заложені в Острозі, Львові, Києві й ін. містах. І все це була праця нашої Церкви.

Церковний спів і взагалі спів народній створила Українська Прав. Церква. Наш церковний спів відзначався своєю великою мелодійністю, що й додавало йому особливий характер, чим він відрізнявсяі від інших напівів Лаврські Києво-Печерські наші напіви мали дуже великий вплив на розвиток народньої пісні, яка дуже скоро рознеслась по ці­ лому широкому світі. Українські співаки були звані всюди, особливо в XVI—XVIII ст., і часом робили собі добру кар’єру, напр. Олексій Розум і інші. Народня пісня була поєднана з церковною. Студенти Київської Академії створили багато