Сторінка:Іларіон, арх. Українська Церква й наша культура (1942).pdf/9

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено
II.
Ідеологія Української Православної Церкви.

Яка ж це була та Церква, що створила таку високу культуру? Яка була ідеологія нашої Церкви, що одухотворяла Її на таку культурну працю?

Про ідеологію Української Православної Церкви трудно говорити, не розглянувши, що вона виконала для свойого народу. Однак, подавши тут нарис духової культури, яку створила наша Українська Церква в Україні, можемо зовсім сміло приступити й до її ідеології. Православна Церква на нашому грунті культурно стояла найвище. Наша Церква взяла собі за завдання з християнства найкращу частину його, й провела її вповні в життя. Щодо своєї ідеології, Українська Церква під тим поглядом стояла поміж усіма іншими Православними Церквами найвище. Вищої філософії від християнства на світі немає; про правдивість цього переконалися всі, що шукали правдивої філософії. Ідеологія нашої Церкви дуже висока. Вона є Церквою Первозванною, Апостольською. Її заснував Апостол Андрій, один з 12 Апостолів, Андрій Пєрвозванний. Наша Церква прийняли науку безпосередньо від Апостолів, з уст апостольських.

Наша Церква віддавна соборноправна. Наше духовенство звичайно вибіралось. Раз вибраний Священик був у великій пошані, — його шанували, й мало коли бувало, щоб наших Священиків легко переношувано з однієї парафії на другу. Україна подібного не знала. Усі духовні особи в нашій Церкві були виборні.

Наша Українська Православна Церква була незалежна від світської Влади. В нас того не бувало, щоб світська Влада занадто втручувалась до церковних справ; була отже окремою від світських втручувань. Однак поміж Церквою й світською Владою панувала найбільша гармонія. Наша світська Влада Церкву дуже шанувала, зате й Церква до Влади ставилась завсіди з належною пошаною. Наші князі й гетьмани завжди звертались у важливих випадках за благ словенням і порадаю до Митрополитів. Влада зате була Церкві завжди помічного. Князі й гетьмани були жертвенними, й ніколи не жаліли для своєї Церкви приспішити з пожертвами.

Наша Церква завжди вимагала від Священиків високої освіти. Неосвічене духовенство не було нашим.

Церква наша була вибачливою, любовною, терпимою та толерантною. Була національною, й тим дуже сильно