Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/121

— 114 —

Яка така пѣсенька лутша, нѣжь сварка.
Як Бо̂г несхоче, то хочь бы'сь десять голов мав, нѣчого не зробишь.
Як буде доля, то буде и льоля.
Як будешь паном, то все будешь брав даром.
Як було з ранку, так и до останку.
Якбы втяв.
Якбы го на сто коній всадив.
Якбы го окропом спарив.
Якбы з Богом говорив.
Якбы о голову йшло.
Якбы святіи до̂м перелетѣли.
Якбы сѣмь баб до него промовило.
Як бѣда, то до Жида, а як мине бѣда, най дѣдько бере Жида.
Як в житѣ куко̂ль, то хлѣбови поко̂й, а як звонець, то му конець.
Як в пекло кинув, так загинув.
Як гуляв, так гуляв; нѣ чобо̂т, нѣ холяв.
Як дерево зо̂тнуть, кождый трѣски зберає.
Як добра година, то знайдется родина, а в злій годинѣ нѣчог' по родинѣ.
Як дуды настроять, так дуды играють.
Якє дерево, такій клин, якій батько такій сын.
Якє житьє, така й смерть.
Якє корѣньє, такє й насѣньє.
Якє поѣхало, такє повернуло.
Як єсть, то шелесть, а як скупо, терпи губо.
Якє твоє царство, така й твоя сила.