Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/122

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 115 —

Якє частованьє, такє дякованьє.
Якє ѣхало, такє й здыбало.
Як жито в оборозѣ, то надѣя в Бозѣ.
Як заграють, так танцюй.
Як звав, так звав, абы що дав.
Якій батько, такій сын, выкрали з дѣжки сыр.
Якій дудок, такій чубок.
Якій дѣдько печеный, такій и вареный.
Якій дѣдько с Химка, така єго жѣнка.
Якій ко̂нь, така и кульбака.
Якій мелник, такій млын, якій отець, такій сын.
Якій пан, такій крам.
Якій пастух, така й череда.
Якій пес на утрени, такій и на службѣ.
Якій „помагайбо̂г”, такій „бодайздоров.” —
Якій розум, така й бесѣда.
Якій щепь, така ябло̂нь.
Якій, такій уряд лутшій, нѣжь проста служба.
Яки сани, таки сами.
Як коржа, так коржа; як спечемо, так дамо.
Як мо̂г, так допомо̂г.
Як Мурин нѣколи бѣлым, так дурный розумным не буде.
Як мы людям, так люде нам.
Як мы о людьох, так люде о нас говорять.