Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/30

— 23 —

Дай Боже здорово сходити, а на друге заробити.
Дай Боже на перед бо̂лше!
Дай кому волю, а собѣ неволю.
Дай кому жѣнку, а сам труби в кужѣвку.
Дай коневи во̂вса, а гони го як пса.
Дай курцѣ гряду, а вона летить на банти.
Дай менѣ Боже той розум на перед, що Русинови на послѣд.
Дай, не дай — а не лай.
Дай серцю волю, а сам по̂дешь в неволю.
Дай старче палицю, а тебе най пси ѣдять.
Дайте и сало, абы за моє стало.
Дай ти Боже тилько гадки, абы 'сь о мнѣ забув.
Дай хлѣба-соли ворогови, хоть як скаженому псови.
Далеко куцому до заяця.
Далеко, як небо во̂д землѣ.
Дали му по московськи, ажь ся лоб закурив.
Дали ѣсти, а не було де сѣсти.
Дар за дар — слова за слова.
Дармо колодку через пень валити.
Дармо с сухои кирницѣ воду брати.
Дармо сушить голову небоже, крупа пшоном бути не може.
Дармо — треба бренькнути.
Дарованому коневи не заглядають в зубы.
Даси коневи половы, буде робив поволи.