Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/34

— 27 —

Днесь менѣ, а завтра тобѣ.
До Бога с прозьбою.
Добра вода, бо не мутить ума.
Добра воля стане за учинок.
До́бра дѣвка — як старосты йдуть, тогды хату мете.
Добра птиця свого гнѣзда не каляє.
Добра рада, як готови̂ гроши, а лихая готове нещастьє.
Добра справа не потребує суду.
Добра то рѣчь, що є в хатѣ пѣчь.
Добре богатому красти, а старому брехати.
Добре глухому — не скаже нѣкому.
Добре говорить, а злоє творить.
Добре говорити, кого не болить.
Добре господинѣ, коли повно в судинѣ.
Добре гудѣти, коли є в чим шумѣти.
Добре дурѣти, коли приступає.
До́бра на мою мѣнку; нехай мене бьють.
Добре нѣколи не укучится.
Добре рѣцѣ с потоками.
Добре само ся свалить, а злоє похвалы негодно.
Добре слово стоить за завдаток.
Добре ся довго памятає, а злоє ще довше.
Добре ся пестити, коли ся є де змѣстити.
Добре ся ширити в чужи̂м.
Добре того страшити, 'же ся боить.
Добре той радить, хто людей не звадить.
Добре то люде повѣдають.