Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/37

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 30 —

До тарѣлки, напіймося горѣлки.
Дочекався Грицько гречанои паски.
Дощ льє як з луба — як с коновки — як з бочки.
Дреся горло — цыбы спало, цыбы жерло?
Дрижить як Гуцул над дѣтьми.
Дров до лѣса нѣхто не носить.
Дуєся, як лопух на вогни.
Дурень нѣчнм ся не журить: горѣвка пьє и люльку курить.
Дурень псови очи псує.
Дурневи вѣчная память.
Дурневи и Бо̂г не противится.
Дурный дає, а розумный бере.
Дурный и в Кієвѣ не купить розуму.
Дурный, коли мовчить, то за мудрого уходить.
Дурный носить серце на языцѣ, а мудрый в серци.
Дурный як турецкій ко̂нь.
Дурнѣв нѣ сѣють, нѣ орють, сами ся родять.
Дурня на ноги тручай, а во̂н на голову паде.
Дурѣє — бо му ся добре дѣє.
Душа в мене вступила.
Душа в тѣлѣ — а сорочку воши з-ѣли.
Душа до нього спати ходить.
Дѣвка, як верба, де ю посадишь там пріймеся.
Дѣвка, як огонь — невѣста як коругов.