Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/63

— 56 —

На другого примова, а о собѣ анѣ слова.
Надувся як по̂втора нещастя, (або) — як вошь на морозѣ. (або) — як ковальскій мѣх.
Надѣя в Бозѣ, коли хлѣб в стозѣ.
Надѣя в кут скрылася.
Надѣявся дѣд на мѣд, та воды не пив.
Надѣявся дѣд на обѣд, та без вечери лѣг спати.
Надѣявся Цыган на пироги, та борщу не ѣв.
На єго видѣ горох дѣдько молотив.
На єдно око слѣпій, а на друге не бачить.
На злодѣю шапка горить.
На зломану шею.
На зло̂сть моѣй жѣнцѣ, нехай мене бьють.
Най буде бабѣ плескано.
Най буде хоть при людех, коли не на люде.
Найбы го чорт на глубокє не носив, тобы во̂н ся не втопив.
Най вже раз той орѣх розгрызу.
Най го злыднѣ побьють.
Найдеся купець и на дѣравый горнець.
Най жаба голову здо̂йме, то и царь не поставить.
Най иде своим ладом.
Най и тото здобрѣє.
Най кобыла журится, що велику голову має.
Найлутша спо̂лка, чоловѣк та жѣнка.