Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/77

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 70 —

Нѣ Богови свѣчка, нѣ чортови ожух.
Нѣ взад, нѣ вперед.
Нѣ в кут, нѣ в дверѣ. —
Нѣ во̂д сонця, нѣ во̂д мѣсяця.
Нѣ ворон кости мои туды не занесе.
Нѣ в сих, нѣ в тых, як собака в човнѣ.
Нѣ в три, нѣ в штыри — нѣ в пять, нѣ в девять.
Нѣгде мѣсця не загрѣє — такій непоседущій.
Нѣ дар, нѣ купля.
Нѣ до Бога, нѣ до людей.
Нѣ з губы мовы, нѣ з носа вѣтру.
Нѣкому на чолѣ не написано, що̀ во̂н.
Нѣкому сама птаха в руки не вскочить.
Нѣм детина запѣла, когут духа спустив.
Нѣм пироги будуть, то баба умре.
Нѣм сонце зійде, роса очи выѣсть.
Нѣм товстый схудне, то худый здохне.
Нѣмый як рыба.
Нѣ пес, нѣ баран.
Нѣ писати, нѣ читати, а хотять за короля обибрати. (Казка).
Нѣ плуга, нѣ ролѣ, выспися до волѣ.
Нѣ се, нѣ те.
Нѣ с сього, нѣ с того, берь за лоб оден другого.
Нѣ сѣло, нѣ пало, дай бабо сало.
Нѣ сюд, нѣ туд. — Нѣ так, нѣ сяк.
Нѣхто не вѣдає, як хто обѣдає.