Сторінка:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf/99

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 92 —

Телиця яловая.
Теля не знаєся на пирогах.
Тень, тень, абы збути день.
Тепле ваше паноньку слово.
Тепло як в бани.
Тепло̀, як за лихим паном.
Тернина грушок не родить.
Терпить го, як со̂ль в оцѣ.
Тилько воску и ладану.
Тилько гадок, що в решетѣ дѣрок.
Тилько до Ильѣ добріи рои, а по Ильѣ повѣсь роя на гилѣ.
Тилько свѣтла и кадила.
Тилько ся журить, як кобыла звернувши в болотѣ.
Тимто прѣсно, що не кисло.
Тинды-рынды за три грошѣ.
Тиха вода береги ломить, а быстра тамує.
Тихо, як мак сѣє.
Тобѣ смѣх, а менѣ плач.
Товаришь мовный в дорозѣ стоить за во̂з смарованый.
Товчеся як Савка по пеклѣ.
Тогды бы'м тя видѣв, коли свою потылицю.
Тогды во̂н буде богатым, як пес рогатым.
Тогды дала хлѣба, як зубо̂в не стало.
Тогды дорога спѣшна, коли розмова потѣшна.
Тогды коваль зелѣзо кує, коли горяче.
Тогды лыка дри, коли ся деруть, тогды дѣвку дай, коли беруть.