Сторінка:Історично-географічний збірник. Том 1 (1927).djvu/12

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

9

Луцьке міщанство в XVI в.

Конкуренція панських городників та ремісників з маєтку під містом досить непокоїла міщан, але ще більше турбувала їх участь тих панських людей у міській торговлі. Магдебурзьке міщанство було увільнено від деяких торгових зборів, але зате воно несло важні обов'язки та плати загально-державного значіння. Панські люди у маєтку під містом або в самім місті часто брали діяльну участь у міській торговлі, не платячи ніяких платів, не виконуючи ніяких робіт з иншими міщанами ратушними. Розуміється, ратушне міщанство мусіло заздрісно дивитись на тих конкурентів, що користались з усіх вигод міського життя великого торговельного центру, не несучи разом з міщанством ніяких поплатів з місту. Міщанство пробувало спочатку „обсилати“ своїх сусідів, панських міщан, але такі нагадування зустрічали рішучу відмову, що спиралась на надії та віру в панські впливи та звязки. За спиною міщан-конкурентів стояв пан, який міг у кожний момент виступити, щоб захистити свого міщанина від претенсій міщанства, затягнути до загальних податків та поплатів.

З своїм крамом панські міщани могли часом і не дратувати ратушного міщанства виступами на торгу в звичайні торгові дні. Як було зазначено раніш, пани заводили торги по своїх маєтках під самим містом[1]. Такі панські міщани могли спиняти на дорозі тих, що їхали до міста на торг, та перебивати ратушним міщанам їх торговельні операції, не допускаючи приїжджих. Об'єктивний критерій полягав у тому, оскільки такі панські торги могли підрізувати торговлю ратушного міщанства, чи не занадто близько розложені ці торги від міського ратушного торгу. Розуміється, вияснення справи, чи не близько, припускало часом певні вагання в звязку з різними поглядами та міркуваннями.

Перекупництво, себ-то перехоплювання приїжджих з крамом на шляху під самим містом, викликало особливу увагу ратушного міщанства та особливе його незавдоволення проти таких фактів.

Панські міщани-купці своєю торговлею зменшують прибутки ратушного міщанства та підривають поширення їх діяльности. З другого боку вони ухиляються від виплати податків і тим відповідно збільшують податки та праці ратушного міщанства. Не раз зазначало ратушне міщанство, що ця конкуренція руйнує його і в таких умовах ратушним міщанам доводиться думати про те, щоб усе покинути та, може, залишити і місто. Ратушні плати та обов'язки виявляли з себе складний та важкий комплекс і зменшення круга осіб, що платили податки та виконували роботи, відбивалось на решті міщанства. Скарги ратушного міщанства на те, що панські міщани не допомагають йому в податках та роботах, набувають особливо значіння в звязку з тією конкуренцією, що її провадять панські міщани на шкоду ратушним. Без цієї конкуренції, може, не було-б такого почуття в ратушних міщан.

Спробуємо тепер вияснити головні точки в скаргах на ухилення та недопомогу ратушним міщанам.

  1. „Корчми, ятки, торги“ (VI, 71).