2
Олександер Грушевський
З цього погляду цікаві внесені до луцьких люстрацій заяви та скарги луцьких міщан. Коли порівняти люстрації луцькі з иншими, бачимо ми тут деякі нові риси, яких бракує в инших. Низку люстрацій закінчує надзвичайно цікава Луцька люстрація 1660 р., до якої занесено скарги міщанства та цехового ремісництва.
Ті труднощі та невигоди, на які принесені скарги, мають свій початок ще з попереднього часу, з попередніх десятиліть. При нагоді ще раз повторено в підсумуванню ті скарги, що їх подавано і раніш люстраторам, та і мимо люстраторів, звичайним шляхом. Не які-небудь спеціяльні риси з пізніх років зазначеної люстрації, це риси також і попереднього часу. Так і треба розглядати, маючи на увазі попередню добу та міщанське життя того часу.
Луцьке місто було, як знаємо, в XIV—XVI вв. значний центр економічного життя та торговельний осередок, знаємо — луцький ключ та луцькі торговельні зносини і окремі групи, що втягнуті були в тодішні торговельні справи. Користуючись з такого становища, луцьке міщанство дуже дбало про закріплення своїх позицій та придбання нових, своєчасно удавалось за потвердженнями давніх привилеїв та випрошувало собі нові полегкості від звичайних податків та обов'язків, що лежали на містах та перешкоджали їх дальшому розвитку.
Магдебурзьким правом користалась луцька міщанська громада ще з доби Ягайла, який прирівняв устрій цього міста до устрою головних міст, як Краків та Львів (Арх. V, І, с. І.). Але потім були роки певного занепаду і новий лист на магдебурзьке право Луцькій громаді в. кн. Олександра не згадує попереднього надання, як це роблять у таких випадках инші привилеї, але надає ніби вперше. Мотивування те-ж, яке могло бути і в першім наданні: поліпшити стан міста та збільшити людність. З цією метою визволено місто з-під замкової юрисдики, і підведено під юрисдику своєї адміністрації. Луцькій торговлі дано ліпші умови, упорядкування — ратуша, річні ярмарки, воскобійня. На це призначено і певні сталі прибутки, які луцька міщанська громада може витрачати згідно з загальними вирішеннями. Унормовано участь міщанства в обороні свого міста в часи небезпеки та участь у грошових зборах загально-державного характеру. Дальші привилеї на магдебурзьке право потверджують попередні привилеї та заводять їх до свого тексту: так утворюється безперервна традиція магдебурзького права.
Заводячи магдебурзьке право, центральний уряд мав на увазі внести більше порядку в міські фінанси, щоб забезпечити можливість більших зборів з міст, чи грошових зборів, чи допомоги військовим знаряддям. Великі міста, які-б мали більш прибутків завдяки своїй поширеній торговлі, особливо заслуговували заходів та турбот коло упорядкування. Це все потім було-б нагороджено більшими зборами з міста. З цього боку луцька справа вповні заслуговувала уваги. Луцька торговля чимдальш набувала більше значіння, підрізуючи торговлю сусіднього Воло-
