Сторінка:Історичні джерела та їх використання. Вип. 1 (1964).djvu/240

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

герб м. Львова із руським гербом та левом папи Сикста V, а внизу напис: 1694 рік[1]. У 1726 р. з'являються нові типи печаток. На них зображені відкриті міські ворота, лев повернутий направо, на печатці є додатки папи Сикста V.

З поділом Польщі і окупацією Західної України Австро-Угорською монархією в печатках Львова знаходимо нові елементи. Міські ворота з левом розміщують всередині печаток на щиті австрійського зразка, зверху якого з'являється корона. Двоголовий орел з короною стає оздобленням печаток. Поряд з левом руським зображується лев з папськими додатками. Це саме ми зустрічаємо на багатьох печатках міських цехів, різних установ і т. п.[2]

Не всі печатки міста Львова відомі. Повна їх збірка дала б змогу більш детально дослідити міське самоврядування, соціальні відносини міського населення, стан і розвиток мистецтва, граверного виробництва, розвиток письма, культури, архітектури.

Львівські міські та цехові печатки XIV—XVIII ст. описані і частково опубліковані в працях польських дослідників В. Лозинського, Л. Харевичової, К. Соханевича, а печатки інших західноукраїнських міст — у працях В. Віттига, А. Хмеля та ін.[3]

Міські цехи мали на своїх печатках емблему, яка символізувала професію, а також святого патрона, інколи герби землі або держави.

Вони були найрізноманітніші. Розглянемо деякі з них. Печатки цеху львівських годинникарів 1767 р., гончарів, золотарів і сріблярів, млинарського цеху, сідельників, столярників 1715 і 1861 рр., токарів 1803 р., купецького братства та ін. свідчать про те, що у Львові — центрі Західної України, колишній столиці Червоної Русі, з давнини існувало високорозвинуте ремісництво, чудові майстри виробляли найрізноманітнішу продукцію. Зображення на цехових печатках дають нам уяву про знаряддя різних епох. Самі печатки виконані по-мистецькому. їх нерідко виготовляли визначні митці. Печатки цехів мають виключне значення для дослідження історії ремесла.

Цікавими є і печатки братств. Так, наприклад, Львівське Ставропігійське братство у 1591 р. мало дві печатки. Менша печатка в своєму зображенні має дзвіницю, у воротах якої стоїть

  1. К. Sochaniewicz, Herb miasta Lwowa, стор. 42.
  2. Велику кількість таких печаток зустрічаємо в документах Галицького намісництва у Львові 1772—1918 рр. (ЦДІА УРСР у м. Львові, ф. 146)
  3. W. Łoziński, Patrycjat і mieszczaństwo lwowskie wXVI і XVII w., 2 wyd., Lwów, 1892; L. Charewiczowa, Lwowskie organizacje zawodowe za czasów Polski przedrozbiorowej, Lwów, 1929; K. Sochaniewicz, Herb miasta Lwowa; W. Wittуg, Pieczęcie miast dawnej Polski, cz. 1—2, Warszawa, 1905, 1907; A. Chmiel, Materjały sfragistyczne, Wiadomości numizma- tyczno- archeologiczne, 1909.