Сторінка:Історичні джерела та їх використання. Вип. 1 (1964).djvu/242

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

лев, що символізує герб Галицької землі, та напис: «БРАТСТВ ЛВОВСКОГО ОГЛАШЕНІЄ ЦЕРКВЕ». Друга, більша печатка має зображення церкви, в якій містилося братство. Навкруги зображення напис: «БРАТСТВО ЛВОВСКОЕ ХРАМА ОУСПЕНІЯ БОГОРОДИЦЯ». Слід відзначити, що на печатках Ставропігійського братства і надалі залишився руський лев[1].

На особливу увагу заслуговують печатки сіл і малих містечок, які до цього часу майже не досліджені.

На західноукраїнських землях сільські громадські печатки великого поширення дістали в кінці XVIII і на початку XIX ст. В другій половині минулого століття печатку мала майже кожна сільська громада. Це пояснюється тим, що скарги громад на панів без печатки були недійсними. Інколи нелегко було поставити печатку на скаргу селян, які скаржилися на пана. Адже печатки зберігалися у громадських війтів, переважно сільських багатіїв, які були заодно з паном. Траплялося, що селяни обманом, хитрощами діставали громадську печатку, щоб поставити її на скарзі.

Характерно, що кожна громада мала своє зображення на печатці. Форма печаток здебільшого кругла. Рисунок на сільських та міських печатках в основному відображує заняття селян, він типовий для українського села. Якщо розглянути печатку громади українського села або печатку громади німецької колонії, то легко можна розрізнити їх по одягу, знаряддях праці, конях, упряжі, возах, колесах тощо.

Печатки сільських громад майже зовсім невідомі історичній науці. Вони можуть дати багатий матеріал для вивчення історії міст та сіл, сільського самоврядування, уявлення про давній одяг, знаряддя праці, предмети щоденного вжитку, заняття мешканців села та ін.[2]

Печатки церков, монастирів, духовенства, костьолів, яких в документах фондів монастирів та консисторій величезна кількість, мають в своєму зображенні портрети патронів або зображення храму, монастиря. Ці печатки мають значення для дослідження історії, культури, мистецтва, архітектури. Нерідко монастирі були осередками культурного життя. Так, наприклад, монастир в Уневі на Львівщині мав свою друкарню, школу. Тут друкувались не тільки церковні книги, а й світські. Майстерне виконання різьби печатки може служити матеріалом для вивчення мистецтва даного періоду, розвитку ливарного, граверно-

  1. «Ювилейное издание в память 300-летнего основания Львовского Ставропигийского братства», т. І, Львів, 1886; Печатки братств у великій кількості знаходимо у ЦДІА УРСР у м. Львові, ф. 129, 201 та ін.
  2. Печатки сільських громад в більшості відтиснуті на скаргах селян, а також в документах, виданих громадами сіл. ЦДІА УРСР у м. Львові, ор. 146, оп. 4, 64, 64а, 646; ф. 19, 20, 180 та ін.