галицькоруських скарбах першої половини XV ст. празькі гроші зустрічаються вже рідше.
В скарбах другої половини XIV ст. серед руських напівгрошів переважають монети Людовика: на 240 монет двох скарбів (№ 2 та 3) їх налічувалось близько 90. Кількість монет Казіміра III та Владислава Опольського важко встановити, бо точний склад Глибоцького скарбу (№ 6) невідомий.
Майже половину усіх знахідок становлять мідні руські денарії. Вони зустрічаються лише у містах, головним чином у самому Львові (№ 12 та 13), а також у давній столиці Галицької Русі — Галичі (№ 5). Знахідки цих монет за межами міст невідомі, що можна пояснити тільки тими платіжними функціями, які руські денарії виконували: були дрібними розмінними монетами у повсякденному міському житті. Міська мідна монета — явище незвичне для Європи XIV ст. Польща ще протягом майже трьох століть не знала монетної міді, у Франції вона з’явилась у кінці XIV ст., а в Німеччині лише на початку XVIII ст. Мідні монети, що народжувались як міські, а не державні гроші, красномовно свідчать про бурхливе зростання економічної могутності великих міст (у даному випадку міст галицькоруських), про такий інтенсивний розвиток внутрішньої міської торгівлі, при якому звичайні платіжні засоби виявились недостатніми для задоволення її потреб.
Від другої половини XIV ст. збереглась єдина міська книга — львівська судова за 1382—1389 рр.[1] Але за нею не можна встановити конкретні співвідношення між номіналами обігу, хоч вона дає можливість скласти уявлення про грошовий ринок у цілому, зокрема визначити, які реальні монети криються за латинськими їх назвами. На сторінках цієї книги можна знайти багато різноманітних грошових найменувань, під однією частиною яких слід розуміти рахункові одиниці, а під іншою — реальні монети.
На загарбаній польськими феодалами Галицькій Русі грошову лічбу вели за двома системами: місцевою — галицько-руською та занесеною ззовні — польською. Єдиної лічильної одиниці грошове господарство Галицької Русі не знало. На грошових ринках Польщі та Чехії в другій половині XIV — першій половині XV ст. для лічби грошей застосовувалась величина, яку звали гривною (marca[2]). Вона дорівнювала в Польщі 48 монетам, а у Чехії — 60. В обох названих країнах у той же час була відома інша лічильна одиниця — копа (sexagena), яка відповідала 60 якимось предметам (тому для
