Сторінка:Істория України-Руси. Написав Олександер Барвіньский (1904).pdf/13

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


 
II. Русь під владою Литви, Польщі й Угорщини.

1. Почини литовскої держави. Зрущенє Литви.

Против Руси ослабленої княжими усобицями і татарскими наїздами виступив на півночі новий ворог — Литва. Литва, роздроблена спершу на дрібні князївства, двигнула ся до могутности за великого князя Ґедимина, і за єго володарства стала Литва осередком, коло котрого громадили ся рускі сили, тим то дві третини сеї держави заселювали Русини і Ґедимин став писати ся королем Литви і Руси. Литовскі князї переняли від Русинів християньску віру, тодїшню книжну мову руску, руске письмо і просьвіту, рускі звичаї і так зовсїм зрущили ся. На княжім дворі говорено і писано урядові письма рускою мовою. Найрозумнїйший з Ґедиминових синів, Ольґерд, випер Татар далеко в східні степи і злучив під своєю владою майже всї рускі землї, а єго князївство було справдї руским, бо ледви десяту частину єго заселяло литовске племя.

2. Галицка Русь під владою Польщі й Угорщини.

Коли в Галицко-Волиньскім князївстві вимер рід Романовичів (потомків Романа й Данила), почав ся спір о се князївство між Литвою і Польщею, а Угорщина також намагала ся заволодїти сими землями. По довголїтній війнї загорнули литовскі князї часть Волинї і Поділя, а польский король Казимир Галицку Русь. Казимир почав ставити костели, і муровані замки, обводив міста мурами, надав деяким містам нїмецке (маґдебурске) право і спроваджував до руских міст Нїмцїв, Вірмен, Татар і Жидів, а з ними вти-