5. Нові козацкі ворохобнї.
Польща скоро забула підмогу, яку їй дали козаки в боротьбі з Московщиною і Туреччиною. Починає ся знов гнобленє, котре викликує нові повстаня козаків, а по здавленю повстаня карано спійманих лютою смертю. Польский уряд уважав Запороже головним огнищем, з котрого виходила понука до козацких повстань. Тим то польский гетьман Конецьпольский велїв на полудневих межах України над Днїпром збудувати твердиню Кодак, а осаджена там польска залога мала пильнувати Запорожа і перехоплювати всїх, що втїкають на Сїч і тим спинити наїзди на Турків і Татар. Запорожцї здобули однак сю твердиню перебили польску залогу, а після того польский уряд обмежив ще більше реєстр, а зломивши опір козацтва замість гетьмана настановляв над козаками комісарів. Тепер уже захопило невдоволенє широкі верстви руского народу і потреба було лише іскри, щоби повстанє розгоріло ся по всїй Українї широким поломінем.
6. Гетьман Зиновій Богдан Хмельницкий.
З незвичайною рішучостю і неперечним талантом вхопив Хмельницкий у свої кріпкі руки народний рух викликаний загальним невдоволенєм і надав сему рухови певну орґанїзацию, тривкий напрям і полїтичне значінє. Скривджений підстаростою Чаплиньским, що відобрав Хмельницкому хутір Суботів, а при тім на смерть побив єго сина, звернув ся в сїй справі до суду і короля Володислава, однак без успіху. Опісля зимою 1647 р. виправив ся на Запороже і забезпечив собі також поміч кримского хана. В степах над Жов-
